Променева діагностика жирової хвороби печінки

Автор: Динник О.Б., канд. мед. наук, президент УАФУД, головний лікар Інституту еластографії, Київ


Вступ

Жирова хвороба печінки (жировий гепатоз) є поширеним захворюванням, яке характеризується накопиченням жирових крапель у гепатоцитах. Це може призводити до фіброзу, цирозу та навіть раку печінки. Променева діагностика відіграє ключову роль у виявленні, оцінці та моніторингу цієї патології. У цій доповіді буде розглянуто основні методи променевої діагностики жирової хвороби печінки, їх ефективність і практичне застосування.


Променеві методи діагностики жирової хвороби печінки

  1. Ультразвукова діагностика (УЗД)
    УЗД є найбільш доступним і поширеним методом для первинного виявлення жирового гепатозу.

    • Ознаки жирової хвороби печінки на УЗД:
      • Підвищена ехогенність паренхіми (“біла печінка”).
      • Зниження чіткості контурів судин.
      • Аттенуація ультразвукового сигналу (зниження проникності).
    • Переваги УЗД:
      • Низька вартість.
      • Відсутність іонізуючого випромінювання.
    • Недоліки:
      • Неможливість кількісної оцінки жирових відкладень.

  1. Еластографія
    Еластографія є інноваційним методом, який дозволяє оцінити еластичність тканин печінки та ступінь фіброзу.

    • Методи еластографії:
      • Транзієнтна еластографія (FibroScan).
      • УЗД-еластографія зсувної хвилі.
    • Роль у діагностиці:
      • Кількісна оцінка ступеня жирових відкладень та фіброзу.
      • Моніторинг змін у динаміці.

  1. Комп’ютерна томографія (КТ)
    КТ дозволяє оцінити структуру печінки та виявити жир із точністю до 10%.

    • Ознаки:
      • Зниження щільності печінки (нижче 40 HU).
      • Контраст із селезінкою (печінка виглядає менш щільною).
    • Недоліки:
      • Використання іонізуючого випромінювання.
      • Менш точний метод порівняно з МРТ.

  1. Магнітно-резонансна томографія (МРТ)
    МРТ є “золотим стандартом” для кількісної оцінки жирових відкладень.

    • Методи:
      • Proton Density Fat Fraction (PDFF): кількісна оцінка жирових відкладень.
    • Переваги:
      • Висока точність.
      • Можливість визначення навіть невеликих змін.
    • Недоліки:
      • Висока вартість.
      • Не завжди доступний.

Алгоритм діагностики

  1. Початкове обстеження за допомогою УЗД для скринінгу.
  2. Використання еластографії для оцінки фіброзу та жирових відкладень.
  3. За потреби — підтвердження діагнозу за допомогою МРТ або КТ.
  4. Динамічне спостереження з використанням неінвазивних методів.

Значення променевої діагностики в клінічній практиці

Променеві методи дозволяють не лише виявити жирову хворобу печінки, але й оцінити ступінь ураження органа. Вони відіграють важливу роль у виборі тактики лікування та контролю його ефективності.


Висновки

Променева діагностика є невід’ємною частиною сучасного підходу до виявлення та моніторингу жирової хвороби печінки. Розвиток технологій, таких як еластографія та МРТ, дозволяє значно підвищити точність діагностики та забезпечити якісне лікування. Інтеграція цих методів у клінічну практику сприяє ранньому виявленню захворювання та попередженню його ускладнень.


Література

  1. Динник О.Б. “Еластографія у діагностиці захворювань печінки”.
  2. Європейські рекомендації з лікування та діагностики неалкогольної жирової хвороби печінки (EASL).
  3. Протоколи променевої діагностики захворювань печінки.
УЗД шлунково-кишкового тракту